Як Харків став таким чудовим містом

Як Харків став таким чудовим містом

Як Харків став таким чудовим містом
0

Заснований Харків був у 1654 р., саме тоді, коли Богдан Хмельницький перейшов із усією Україною під московську “протекцію”. Місто заснувало загін українських переселенців на чолі з ватажком — осадним Іваном Каркачем. Нехай же пам’ять про Івана Каркача повік живе у Харкові поряд із пам’яттю про першого харківського козачого отамана Івана Кривошлика. Хоча про Ів. Каркаче як про перший харківський осад згадується лише в пізніших документах (другої половини XVIII ст.), але ми не можемо їх ігнорувати, а разом з ними і Каркача, бо не було чого тоді вигадувати його: очевидно, що ім’я це збереглося в пам’яті населення , а крім того, і за ранніми документами відомі серед харківського населення Каркачі, причому прізвище це відоме і нині. Більше новин про Харків можете знайти тут https://stroyobzor.ua/ru/kharkov/news-city.

Українські переселенці із Задніпров’я прийшли на дике поле і оселилися там, де річка Харків впадає в річку Лопань — на Харківське городище, де колись, у домонгольський період, у XII ст., було, мабуть, розташоване староруське українське місто, і де тепер у Харкові знаходяться “університетська гірка”, собор та старовинний університетський корпус. Тут, у 1656 році харківці збудували земляну та дерев’яну огорожу навколо городища та звели її, як нам відомо, за своїм українським звичаєм, щоб захистити себе від татар, але ця огорожа не припала до смаку московському воєводі, який звелів збудувати фортецю за московським зразком.

Ось так із самого початку виявились дві влади й у стихії культури — українська та великоросійська. Але за складом населення Харків був, можна сказати, суто українським містом, тож так сюди одразу ж з’явилася чимала група українців — 587 козаків, а з жінками та дітьми це становило, можливо, до 2000 осіб. Вони утворили козацьке об’єднання, з розбиттям на сотні та десятки, на чолі з отаманом, сотниками та десятниками.

Д.І.Багалію пощастило розшукати в архіві та опублікувати список цих харківців — з нього видно, що це були українці — родини Іваненка, Тимошенко, Єфименка, Гордієнка, Олексієнка, Мельник, Колесник, Коваль, Кушнір, Котляр, Швець, Ткач, Кравець . Бачимо серед них і Журавля, Дудку, Стреху, Ломаку, Тетерю, Сироїжку, Горобця та інших. Були Тихий, Дурний, Кривий, Недбаєнко. Був Кременчуцький (мабуть, із Кременчука), Волошенін (напевно, з Волощини), Москаль (з Московії). Бачимо також — Якова Шаркова зятя: очевидно, що знали більше самого Шарка, ніж його зятя Якова, і той своє прізвище придбав від тестя.

Це був передовий загін переселенців, а за ним почали приходити інші. Приходили, як нам відомо, найбільше з Правобережної України, особливо за тяжких часів Руїни, приходили з Гетьманщини, приходили й з інших місць Слобідської України, бо Харків приваблював до себе населення як полкове та торговельне місто. Тут мав своїх служивих великоруських людей та московський центральний уряд, але їх було трохи порівняно з кількістю українського населення.

1665 р. у Харкові українців було 2282 чол. чоловічої статі (міщан 1290 та хліборобів 992), а великоросів (дітей боярських та інших служивих людей) — 133.

У 1668 р. українців було 1491 чоловічої статі, великоросів (служивих та наказних людей) 75 чол. (мабуть, тут враховано лише козаки та служиві люди без дітей та родичів).

У 1670 р. у Харкові зросла кількість великоросів, оскільки багато росіян служили люди залишилися в місті, щоб захищати його від татар. Українців тоді було 2101 чол. чоловічої статі, великоросів – 415 чол. чоловічої статі.

У 1673 р. кількість українців становила 1276 чол. чоловічої статі, великоросів 118 чол.; це були діти боярської городової служби, а полкових російських служивих людей не було.

У 1675 р. кількість великоросійських людей знову різко збільшилася (в 6 разів): тепер їх було 625 чол.

У 1686 р. великоросів припадало 571 чол. на 1937 р. українців.

Комментировать
0
Комментариев нет, будьте первым кто его оставит

Это интересно