Що це за процедура
Пупкова грижа розвивається внаслідок надмірного тиску в області пупка. В результаті внутрішні органи виходять зі своїх природних позицій. Утворюється так званий грижовий мішок – ущільнення, в яке потрапляють петлі кишківника, сальники, ділянки товстої кишки та інші структури, яких там не повинно бути у нормі.
Лапароскопічна операція передбачає укріплення м’язових стінок сітчастим полімерним імплантом. Для його заведення на череві роблять декілька невеликих проколів, що дозволяє не травмувати тканини та уникнути рясної крововтрати. Завдяки цьому післяопераційне відновлення проходить значно швидше.
Коли варто лікувати пупкову грижу
Пупкова грижа супроводжується випинанням стінок і є обов’язковою до лікування. Можливості усунути патологію консервативними шляхами не існує, тому що ні обгортання, ні прийом медикаментозних препаратів на дадуть бажаного результату. Оперативне втручання потрібно провести якомога швидше, адже внаслідок посиленого тиску на пупок випинання внутрішніх органів посилюється.
При ігноруванні хвороби з часом посилюється біль, відбувається деформація внутрішніх органів, що суттєво впливає на їхню роботу. Спокійну пупкову грижу набагато легше усунути ніж защемлену, тому при перших симптомах патології варто відразу звертатись до лікаря та отримувати кваліфіковану допомогу.
Як проходить операція
Лапароскопічна операція може проходити під загальною анестезією в залежності від індивідуальних особливостей пацієнта. Для доступу до операційного поля на череві роблять декілька проколів, через які вводять хірургічні інструменти (троакари), мініатюрну відеокамеру та джерело освітлення. Лікар може слідкувати за ходом операції на екрані.
Процедура включає наступні етапи:
- огляд операційного поля та виявлення грижових воріт;
- огляд вмісту грижового мішка та розсічення очеревини;
- зашиття пупкового кільця назовні від очеревини;
- зміцнення пупка сітчатим імплантом у відповідності до розміру грижових воріт;
- зашиття розрізу очеревини та виймання троакарів після оцінки стану пацієнта.
Проколи не обов’язково зашивати, адже можна закрити їх лейкопластирними пов’язками. Немає необхідності призначати пацієнтові післяопераційний курс антибіотиків. Після герніопластики внутрішні органи повертаються на свої природні позиції, пупок стає більш міцним, тому загрози повторного утворення грижі немає. Сітчастий імплант швидко приживається, не викликаючи у людини дискомфорту.
Після операції пацієнт перебуває у стаціонарі протягом трьох днів. Надалі він може продовжувати відновлення амбулаторно, дотримуючись рекомендацій лікаря. Аби уникнути повторного розвитку грижі необхідно на певний час відмовитись від підйому важких предметів, утриматись від інтимної близькості, купання у відкритих водоймах та дотримуватись дієти. Потрібно проходити регулярні огляди у лікаря.
Джерело: bilyak.com.ua